среда, 7 декабря 2016 г.

Не будеш знати горя цілий рік: 7 грудня в день Святої Катерини є особлива прикмета



В Україні 7 грудня відзначають день святої великомучениці Катерини, який вважають символом жіночої ніжності та дівочої цнотливості. Традиційно напередодні і в цей день дівчата ворожили на судженого і збиралися разом на вечорниці. Багато ворожінь відтоді трансформувалося, але бажання дізнатися про свою долю залишилося незмінним. – повідомляє Корупція.Інфо



Життя великомучениці Катерини

Свята Катерина жила в Олександрії в багатій родині, і на її руку претендували найкращі наречені міста. У 304 р. Катерина прийняла християнство і стала проповідувати віру в Ісуса Христа.

Коли до Олександрії прибув імператор Максиміан на проведення язичницького свята, жерці стали приносити в жертву не тільки тварин, але й людей, які сповідували християнство. Свята Катерина, не витримавши жахливого видовища, підійшла до імператора і стала пояснювати йому язичницькі омани. Дівчина сподобалася імператору, і щоб навернути її в язичництво, Максиміан закликав 50 мудреців імперії, але після спілкування з Катериною вони увірували в Христа, і їх було спалено. Імператор спробував спокусити дівчину своїм багатством, а коли в нього нічого не вийшло, піддав її жорстоким тортурам і наказав кинути в темницю. Імператриця Августа, воєвода Порфирій і воїни, які супроводжували їх, прийшли до темниці та вислухали мученицю, після чого всі вони також прийняли християнство. Всіх їх стратили, а саму святу Катерину було піддано страшним мукам – колесуванню. Коли вона спокійно підійшла до знаряддя страти, ангел розбив його вщент. Тоді Катерина сама поклала голову під меч ката.

Кілька років тому християни в Єгипті знайшли останки Катерини і поховали в монастирі на священній горі Синай. Сьогодні монастир – це великий духовний центр, в якому є древній архів і велика бібліотека стародруків та церковних раритетів. Вважають, що свята Катерина є покровителькою вчителів, освічених людей та науковців.

Традиції та ворожіння на день Катерини

Свято Катерини в Україні вважали пророчим для долі кожної дівчини. Жінки просили святу про злагоду в родині, дівчата – про щасливий шлюб.

У день Катерини вранці, до сходу сонця, дівчина йде в садок і зрізує гілочку вишні. У хаті ту гілочку ставить у пляшку з водою і чекає свята Меланки – 14 січня. Якщо до Меланки вишня зацвіте – добрий знак: то й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту – кепська ознака.



Ворожили на вишні не тільки дівчата, але й хлопці. Якщо гілка пускала багато листя і пишно цвіла, хлопець вірив, що і дружина у нього буде гарна, любляча і працьовита. Якщо ж гілка пускала листя, але не цвіла, значить, судилося хлопцеві одружитися з дівчиною простою і нічим не примітною. А коли ж гілка зовсім не цвіла, значить і дружина буде ледача і сварлива.


У селах на Катерини влаштовували вечорниці. Дівчата разом варили пшеничну кашу, пригощали нею хлопців із села і ворожили на каші. Перед тим як заспівають перші півні (опівночі), дівчата замотували спільно приготовану вечерю новим рушником і прямували до воріт "закликати долю". По черзі кожна дівчина залазила на ворота з "вечерею" в руках і тричі закликала долю: "Доле, Доле, йди до мене вечеряти!". Якщо у відповідь заспіває півень, значить, доля відгукнулася, що передбачає заміжжя і спокійне життя в достатку протягом року. Якщо півень не заспівав, значить, доля не чує дівочого голосу, "оглухла". Гірше за все, якщо у відповідь на дівочі заклики падає зірка з неба. Це може передвіщати важку хворобу, проблеми в сім'ї або навіть "згасання долі".

Якщо на вечорницях збиралося багато дівчат, їхню долю вирішували чоботи. Переставляючи їх по черзі, міряли будинок від столу до порогу. Чий чобіт вийде за поріг, та дівчина першою вийде заміж наступного року.

Залишатись допізна на гулянні цього вечора дівчатам заборонялося, потрібно було йти додому, аби не прогнівити долю. Також на вечорницях не танцювали через те, що триває Різдвяний піст.

Напередодні дня Катерини дівчата клали під подушку листочки з різних дерев, на кожен загадуючи кількох хлопців. Серед них мав бути і один яблуневий листочок. Лягаючи спати, дівчина читала молитву, а вдосвіта просила найменшого в родині хлопчика витягти один із листочків: який витягне, за того й вийде заміж, а якщо випаде лист яблуні, то доведеться ще посидіти в дівках.

У давні часи рано вранці 7 грудня дівчина вирушала до криниці і дивилася на своє відображення. Якщо в цей час вода колихалася, то дівчина нескоро вийде заміж. Спокійна вода і чиста гладь свідчили про швидке заміжжя.

Ще один спосіб ворожіння – після вечері вийти на вулицю і якомога ближче підійти до вікон найближчого житла, аби почути про що розмовляють господарі. За характером розмови можна визначити свою долю.

Дізнатися про дівочу долю допомагали символічні предмети: хустинка, стрічка, каблучка, хрест. Одна із дівчат це розкладала на столі і накривала тарілками так, щоб не бачили інші. Потім кожна по черзі підходила і піднімала одну із тарілок. Якщо під нею виявиться стрічка, буде ще рік у дівках, якщо каблучка, то вийде заміж, якщо знайде хустинку – буде покриткою, коли ж випаде хрест, то помре. А щоб вгадати достаток майбутнього чоловіка, насипали в миску крупу і в неї кидали золоті, срібні та залізні персні. Який витягнеш – таку долю й вибереш.

Тим, хто хоче знайти щастя в шлюбі, радять відвідати в цей день церкву (тільки до 11-ї години) і поставити свічку до ікони св. Катерини. У цей день адресне звернення до святої багаторазово підсилює побажання, а значить, і задумане отримає шанс втілитися в реальність.

У день Катерини дівчина на виданні опівночі несла на найдавнішу родову могилу пучок безсмертників, щоб її доля не померла. Також дівчата приносили "жертву тополі": накидали на гілки вишиту хустинку, щоб не залишитися вдовою. Біля ікони Катерини матері запалювали три свічки, "щоб рід не переривався".

Традиційно з приходом Катерини починалися морози, тому й казали: як Катерина по воді, то Різдво по льоді; як на Катерину холодно, то буде голодно; на святу Катерину ховайся під перину.